Стратегія: запам’ятовуйте карти і менше помиляйтеся

Починайте з карти, якої ще не бачили

Відкривши першою вже знайому карту, ви нічого не дізнаєтеся. Натомість невідома карта розкриває зображення: якщо його вже бачили деінде, друга карта спроби вже відома. Приклад, гра MM2-PAAU-AAAAAAB: у спробі 3 карта «жирафа» (рядок 1, стовпець 5) нова, а її пару було видно раніше (рядок 1, стовпець 1): пару знайдено без промаху.

Ніколи не помиляйтеся з відомою групою

Щойно ви побачили всі карти з одним зображенням (дві в парах, три в трійках), забирайте їх: це гарантовано вдала спроба, а ще на кілька місць менше, які треба пам’ятати.

Проходьте по полю у фіксованому порядку

Відкривайте карти рядок за рядком, зліва направо: так легше запам’ятати, де які зображення. Місце згадати простіше, коли знаєш, у якому порядку карти відкривали. Кути й краї теж слугують орієнтирами.

Що робить ідеальна пам’ять

Гравець, який не забуває жодної карти й дотримується цих трьох порад, усе одно помиляється: на початку він нічого не знає. Ось кількість невдалих спроб такого гравця в 500 іграх кожного формату, які застосунок згенерував на рівні «Складний», без перемішування:

Жодної з цих ігор цей гравець не програє: ліміт дає запас. Для реального гравця різниця між стовпцем «щонайбільше» та лімітом — це право на забування. На великому полі воно швидко тане: із 54 картами треба пам’ятати десятки місць одночасно, а це набагато більше, ніж коротка пам’ять утримує без зусиль.